Дата обрана через трагедію. 28 квітня було обрано не випадково. Цей день нагадує про трагедію 1911 року, коли в США сталася одна з найбільших промислових катастроф того часу — вибух на фабриці Triangle Shirtwaist Company в Нью-Йорку, внаслідок чого загинуло 146 робітників. Більшість загиблих — жінки та діти, і трагедія стала важливим поштовхом для реформування стандартів безпеки праці.
Міжнародна організація праці (МОП). Всесвітній день охорони праці був започаткований МОП у 2003 році з метою підвищення рівня свідомості про питання безпеки та охорони здоров’я на робочих місцях. МОП є спеціалізованою установою ООН, що займається питаннями праці і соціальної справедливості.
Щорічна тема: щороку для Всесвітнього дня охорони праці обирається особлива тема, яка підкреслює актуальні питання безпеки праці. У 2025 році девіз до Всесвітнього дня охорони праці став: «Революційні підходи до здоров’я і безпеки: роль ШІ та цифровізації на роботі» (Revolutionizing health and safety: the role of AI and digitalization at work).
Великі втрати від нещасних випадків. За даними МОП, щорічно на роботі відбуваються понад 2,3 мільйона смертей внаслідок нещасних випадків та професійних захворювань, і ще десятки мільйонів людей отримують травми або хворіють. Це свідчить про важливість розвитку ефективних систем охорони праці по всьому світу.
Вплив на економіку. За оцінками МОП, втрати через нещасні випадки та професійні захворювання складають близько 4% світового ВВП. Це величезна сума, яка могла б бути інвестована в розвиток економік і соціальних програм, якби більше уваги приділялося охороні праці.
Участь у глобальних ініціативах. Всесвітній день охорони праці відзначається не тільки на рівні урядів і підприємств, а й за участю міжнародних організацій, профспілок і громадських організацій, які проводять акції, семінари і тренінги, спрямовані на поліпшення умов праці.
Країни-лідери в охороні праці. Певні країни мають дуже високі стандарти охорони праці. Наприклад, у Швеції та Норвегії є одні з найкращих систем охорони здоров’я та безпеки на роботі, що включають не тільки заходи з профілактики, але й ефективне реагування на проблеми в разі їх виникнення.
Охорона праці та технології. Технології відіграють ключову роль у покращенні безпеки на робочих місцях. Наприклад, використання роботів та автоматизованих систем в промисловості допомагає знизити ризики для працівників у небезпечних умовах.
Також розвиваються системи моніторингу і попередження про небезпеки в реальному часі, що дозволяє знижувати кількість аварій.
Штучний інтелект і цифрові інструменти відкривають нові можливості для підвищення рівня безпеки на роботі:
1. Автоматизація небезпечних процесів. Роботизовані системи виконують операції в умовах підвищеної небезпеки, зменшують імовірність травмування працівників. Зокрема, дрони та автоматизовані механізми використовуються на виробництвах і в будівництві для моніторингу стану об’єктів та виконання небезпечних завдань.
2. Смарт-інструменти та системи моніторингу. Інтелектуальні датчики, що контролюють рівень шкідливих речовин у повітрі, температуру, вологість та інші фактори, дозволяють оперативно реагувати на потенційні загрози. У воєнний час такі системи особливо важливі для підприємств, що працюють із небезпечними речовинами або в зонах підвищеного ризику.
3. Віртуальна та доповнена реальність. Використання VR (Virtual Reality) і AR (Augmented Reality) технологій, які змінюють спосіб взаємодії людини з цифровим контентом, допомагає організувати навчання працівників, моделювати аварійні ситуації та розробляти ефективні заходи реагування. Це особливо актуально для підготовки персоналу в умовах обмеженого доступу до навчальних центрів під час війни.
4. Алгоритмічне управління роботою. ШІ-алгоритми дозволяють оптимізувати робочі процеси, запобігати перевтомі та оцінювати ризики перевантаження персоналу. Проте важливо, щоб такі алгоритми не порушували права працівників, зокрема у питаннях контролю за виконанням завдань та оцінки продуктивності.
5. Нові формати зайнятості та цифрові платформи. Дистанційна робота та цифрові платформи праці стали невід’ємною частиною трудових відносин, зокрема під час війни.
