🕯 84 роки тому Київ побачив одну з найбільших трагедій ХХ століття.
     29–30 вересня 1941 року нацисти розстріляли у Бабиному Яру понад 33 тисячі євреїв – чоловіків, жінок, дітей, літніх людей. Разом із ними загинула і певна кількість неєвреїв – членів їхніх родин, які розділили долю своїх близьких.
     Під час нацистської окупації (вересень 1941 – листопад 1943 років) у Бабиному Яру також знищували українських націоналістів, військовополонених, ромів, пацієнтів психіатричної лікарні. Загалом, за підрахунками різних істориків, від 40 до 150 тисяч жертв.
     Бабин Яр – це не просто трагедія єврейського та українського народів. Це символ злочину проти людяності, який ніколи не має повторитися.
     Сьогодні ми згадуємо тих, кого позбавили життя лише за те, ким вони були.
     Сьогодні ми згадуємо, аби жити – і боротися, щоб ані вчорашнє зло, ані його сучасні відлуння більше не мали шансів.
     Пам’ятаємо. Ніколи знову
     29 вересня 2025 р. здобувачі освіти груп К-11 та К-12 разом з вчителем історії Оксаною Булатовою, майстром виробничого навчання Ольгою Биковською та практичним психологом Аміною Дауді відвідали Бабин Яр, ознайомились з трагічними строками його історії під час Другої світової війни, поклали квіти до пам’ятника Олені Телізі, пам’ятника знищеним дітям.