02.03.2026 студенти першого курсу під час мовознавчого екскурсу «Забуті кольори української веселки» подорожували часом і країнами, намагаючись розшифрувати мовознавчий код – назви кольорів: порівнюючи з явищами природи (як багрянець заходу сонця чи вигорілий степ улітку, темряву ночі), згадуючи славетні походи козаків-кармазинників і вощану м’якість бджолиних стільників, велич стародавньої дипломатії Ярослава Мудрого, адже для нашої мови колір – це не пункт у таблиці, а жива матерія, бо назви «прийшли» з квітів, каміння, воску, тканин, лісу, поля…і є стежкою від цікавості нинішнього покоління до досвіду пращурів, що багато знали й пережили.













