04.03.2026 р. у межах декади загальноосвітніх предметів з педагогічними працівниками проведено просвітницько-методичний захід, присвячений аналізу фізіологічного впливу харчових добавок на організм людини. Під час зустрічі було розглянуто сучасні підходи до класифікації харчових добавок, механізми їх дії, а також потенційні ризики надмірного споживання окремих речовин.
Особливу увагу під час заходу було приділено аналізу найбільш поширених синтетичних барвників і консервантів, які можуть мати потенційний негативний вплив на організм людини.
Зокрема, розглянуто:
- Тартразин (E102) – синтетичний жовтий барвник, який може провокувати алергічні реакції, особливо в осіб із бронхіальною астмою, викликати висипання, гіперактивність у дітей. У країнах ЄС його використання дозволене з обов’язковим маркуванням про можливий вплив на активність і увагу дітей.
- Сонячний захід FCF (E110) – барвник, що може міститися в морозиві, желе, гірчиці, супах швидкого приготування, жовтих газованих напоях; у чутливих осіб здатний викликати алергічні реакції.
- Барвники E103, E105, E121, E123, E125, E126, E128 – частина з них заборонена або обмежена в багатьох країнах через потенційні канцерогенні властивості та токсичність.
- Коричневий FK (E154) – може спричиняти розлади травлення; у низці країн заборонений.
- Еритрозин (E127) – барвник, який у великих дозах може впливати на функції щитоподібної залози.
Окремо обговорено групу консервантів, які при надмірному або тривалому споживанні можуть становити потенційний ризик:
- Натрій бензоат (E211) та інші бензоати (E210–E213) – у поєднанні з вітаміном С можуть утворювати бензен;
- Парагідроксибензоати (E214–E217) – консерванти, що можуть викликати алергічні реакції;
- Гексаметилентетрамін (E239) – у ряді країн заборонений через потенційну токсичність;
- Барвники E131, E142 – обмежені або заборонені в окремих країнах через можливий негативний вплив на здоров’я.
Під час обговорення учасники проаналізували сучасні наукові дані щодо впливу зазначених добавок на нервову, травну та імунну системи, розглянули поняття допустимої добової норми споживання (ADI), а також наголосили, що ризик для здоров’я найчастіше пов’язаний із систематичним перевищенням безпечних доз.
У результаті педагоги дійшли висновку про необхідність аналізу маркування харчових продуктів та відповідального ставлення до власного здоров’я.
Проведений захід сприяв підвищенню професійної компетентності педагогічних працівників у питаннях збереження здоров’я.
